Подивись який дощ, подивись як стікає сльозами земля,
І від блискавок в вазі стають чорно-білими квіти.
Подивись на вікно, там де тче візерунки гроза.
Подивись який дощ – це вже мабуть закінчилось літо. (2)

Подивись який дощ – і немає рятунку ніде.
І потоки брудні вже розмили дорогу додому.
І підступная осінь так холодно й хижо іде.
Подивись який дощ – не вернутись назад вже нікому. (2)

Подивись який дощ – і невіриться більше у чудо,
І зникають поволі мов дим почуття.
Більш не буде печалей, і радощів більше не буде,
Бо ж дивись який дощ і у літо нема вороття.