Вступ: Gm* (x4)

ЗGmнаєш, хGочу тобB7і розповіGmсти,
Що нGmа тижні вG один ізC захмаренCих днів
Я тGобі покажу Gmу брудномB7у зимовGmому місті |
СпрGавжніх сGmірих B7 котів-летунGmів.         | [(x2)]    

Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки,
Розуміючи все без даремних облудливих слів,
І побачим сумних – бо ж так скоро хвилина розлуки – | (x2)
Справжніх сірих котів-летунів. |

Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба.
На порозі весна, і час вирушати на схід;
І за мить у брудному зимовому небі | (x2)
Ми побачим чарівний котячий політ. |

Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні;
Їх немає в природі – це скаже нам кожен, мабуть;
Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті; | (x2)
Ти в них віриш – а значить, вони десь живуть.