Транслюють останні вісті,
Ніхто не виходить з дому,
Газета - кращий підручник
Історії для дітвори.
Історія, наче місто,
Змалку усім знайоме,
Раптово перетворилися
На лабіринт.

Сходами вгору,
Які приводять униз,
Потім падіння,
Яке насправді політ!
Здається, вже можна
Не накладати віз
На тугу здатну лишити
У людях слів.

Зі слів короткого колосу
Що ми, по суті, знали
Про поїзд і броньовик,
Крейсера зал у віках?..
Наше жовтневе минуле
Скидалось на траурну залу,
Де бюсти у позолоті
І у фальшивих вінках.

Слава героям,
А де ж їх могили? Де?
Коли у людині новий
Народився звір?..
Слухайте, люди, правду
Живих людей,
Не менше, ніж білих плям
У нас чорних дір.

Давайте вийдемо з дому
На пошуки у лабіринті,
Наші озера і ріки
Вже тільки хриплять у імлі,
Окопи сміттям закидані
І могили розриті, -
Це вени порізані нами
На добрих руках землі.

Наше минуле - не тільки
Страшний вертеп,
Наше майбутнє - не тільки
Суцільний рай,
І якщо справжня вулиця
В храм веде,
Ти їй, народе, назву
Сам вибирай!

Тепер у червоних книгах
Історія і природа,
Ми переплатили за право
Знати їм справжню ціну,
Вихід із лабіринту
Зусиллям всього народу
Можна здійснити лиш
Спільно пробивши стіни!