Склепіння розставив у височині,
Сонячний промінь вітраж розбив,
І привид його кольорову тінь
На плитах кам'яних вирізьбив.
Дивились втомлено з давніх стін
Обличчя, старіші за них самих,
У завтра сповнене метушні,
Нікчемних сварок, тривог дрібних.

Приспів:
Іди сюди! На розум досвіду
Щедрий вечір!
Знайди сліди, які ховають
Мудрість при втечі!
Вони холонуть і будять тебе,
Самотності кроки в ранковій пустці,
А ти ввійди, лишись,
І пустка відпустить!..

Старий орган поволі здіймав
У темряві снів кольоровий вітер,
І міст веселки побудував
Між ніччю волі й коханням світлим.
Правду кажуть - сліпець бідак
Та множить скорботу, знання до болі,
І вибиратимеш ти відтак
Між незнанням і довічним болем...

Іди сюди! Вдихни цей вітер
На повні груди!
Нема біди, що голою гілкою
Пізній грудень стукав в вікно,
Мов п'ястун мертвяка,
Вже за вікном смерка...

Приспів.