Раз приснився мені мій кудлатий брат:
От така от, малята, річ..
Каже: "Знаєш, я вирішив, що пора
Записатись в небесну Січ

Та на брамі куняло з мечем мурло -
Біля нього барило снів
Про життя, яким воно бути могло -
Я такого зроду не пив!

Кришталева чара краще дзвенить,
Коли вибити срібне дно.
По Чумацькому Шляху Пегас летить,
А куди? Чи не все одно?

Я подумав, що треба вперед іти,
Маю часу тепер доста -
Може, якось підкажеш можливість ти -
Як створити в раю УПА?

Бо й сюди москалів підкида Кавказ,
А в хмарах добре ховати кріс,
А терени підсвічує блискавка -
Ти їх бачиш і б'єш наскрізь.

Чара із кришталю холодить вуста -
Срібні денця на кулі лий,
Кулемет на Пегасі, як влитий став...
Хто сказав, що я злий? Не злий.

Правда, тут по сусідству в шатрах юрба...
І не знаю, з чого почать...
Тут сміливим дядькам, ну, тим які "акбар",
Пропонують класних дівчат.

Як би це пооєднати в єдину суть -
Чад боїв і любовних чар?
Поза світом земним нас чуття несуть,
Ти придумай якийсь піар.

З кришталевої чари виламай дно,
Xай летять мої сни дощем,
А як хтось не побачить, то все одно
Ми наллємо з тобою іще,
Ми напишем з тобою ще.

Вибачай, що звертаюсь до вічних тем,
Це глупота живих людей.
Ми з Геварою в гості сьогодні йдем -
Наливаєє Хемінгуей.

Тут насправді доволі такої братви,
Грішне, праведне – то все фігня...
Я прийду до усіх вас, а може й ви..
Ну, а поки що - на коня!"

Усміхнувся кудлато, розтанув враз,
Хтось покликав - з ким не бува...
По Чумацькому Шляху летить Пегас
Просто до Нікарагуа,
Просто до Нікарагуа,
В чорний ліс Нікарагуа...