Вечірній дзвін, вечірній дзвін,
Багато дум наводить він.
Про рідний край, де народивсь,
І щастя знав і де любивсь,
І як прощавшись з ним, один,
В останній раз там слухав дзвін!
Як марево, весна моя
Пройшла; її не бачу я!
І скільки вже нема в живих,
Тоді веселих, молодих!
Вони спочили, як один;
Не чутен їм вечірній дзвін!
Засну і я в землі сирій!
І по долині не моїй
За вітром пісні прогусти:
Там інший мирник буде йти,
І вже не я, а стане він
Співати там вечірній дзвін.