Осене на хвильку зупинись,
Хай ще землю поголубить літо.
Як тобі не шкода, подивись -
Коси в мами сріблом оповиті.

Приспів:
Осене, спинися, ще не йди:
Десь літає полем павутина.
І верба схилилась до води,
Мамині літа у вирій линуть.

Осене, спинися, зачекай,
Не лети у слід за журавлями.
Сивого туману не лишай,
Хай ще молодою буде мама.

Приспів.

Осене, спинися хоч на мить:
Ще калина ледь забагряніла.
А душа моя уже щемить -
Вже у вирій осінь полетіла.

Приспів.