Не залишай мене на перехресті доріг
Вимірювати в довжину кілометри життя,
Іти крізь вітри, грози у цей чудовий світ,
Від болю згорати і кровоточила душа...

Торкнись рукою, вечірнім променем зорі...
Обласкай чарівною мелодією літа,
Цілуй устами, як сонце квітку у росі, -
Від щастя щебетала, як соловей на вітті...

За вікном дощ, вітер закружляв жовте листя,
Холод проймає, нахиляє віття додолу...
Замріяна у весну, де дзвенить ніжна пісня,
Зоря веде до тебе на зустріч святкову...

Закрию очі - чую кроки, постать у сні,
Бачу в океані переливаються хвилі...
Чому розминулись з тобою навесні?..
І довго шукали берег птахи сизокрилі...