Спочинь, серце, на хвилину
В північну годину,
А я думкою далеко,
Далеко полину...

А я думкою полину
В рідну Україну
На велике пожарище,
На чорну руїну...

Там буду я припадати
До кожної хати
І, що вона перебула,
Буду ї питати...

І що вона перебула,
І що вона чула,
Щоби правда безпам'ятно
В світі не минула...