Сідає ніч понад зажуреними вербами,
Зійшли зірки над засинаючим ставком,
Ради очей твоїх,
Пустотливих і закоханих,
Я зустрічаю кожний вечір
Цей захід сонця потайком.

В багряний вечір прилечу сюди лелекою,
Моя кохана, вже близький розлуки час,
Перед розлукою,
Перед дорогою далекою
Ти обійми мене на щастя,
Поцілуй в останній раз.

В останній раз я стою перед тобою,
В останній раз запам'яталась ти мені,
Очі твої сумні,
Та ще зажурені розлукою,
Закарбувалися
На віках сльозоньки твої.

Мине кохання, як минають молоді роки,
Забудем все, уже ти з іншим повсякчас,
Та під час зустрічі,
Яку життя нам випадково дасть,
Ти обійми, подай рученьку,
Поцілуй іще хоч раз...