Затаївся назавжди обман у душі,
Залишився неспокій у моїм житті,
Проживу і близьке я заставлю страждати...
Не так просто дістатись своєї мети,
Пробудитись з похмілля, згадати всі сни,
І в крові отруїти надію й мовчати...

Як солодкий дитячий ніжний сон,
Пригортає ласкаво своїм теплом,
І бажання не має зостатись позаду надії...
Давню думку хвилює тиша нічна
І не я зловживаю, а тільки вона,
Хай обірветься сон, але збудуться мрії...

Я повернусь, забуду, що я пережив,
Помовчу і наллю тобі і собі
За братів, що в чужій стороні схоронили...
Насолоджусь жіночою ніжністю губ
І згадаю усе, що здавалось забув,
І надіюсь, що я вже тебе не покину...
Затаївся назавжди обман у душі...