Ну, зустрілись погляди далекі...
Музика здригнулась – і назад...
Ти сміялась і торкалась легко
Пальчиків порізаних троянд...

Крапельки котилися й мертвіли,
Як мороз – на крапельках вина...
Що душею хоче стати тіло –
Не моя і не твоя вина...

Це журба розділеності часом,
Це вітри, що мерзнуть біля Сонць...
Вірші, тиша і пекуча ласка,
Ну і ми – троянд солоних сон...