Не поспішай, моє красне літо, у осінь,
Не відлітай сизим птахом за небокрай,
Бо одиноке серденько тепла просить,
Промінь сонечк, яке веде у зелен гай...

Не відлітай, моє красне літо, у осінь,
Там, де ранки холодні, проливні дощі,
Зорею розпали ватру у травах в росах,
Зорепадом засій щастя у жмені мої...

Не поспішай, моє красне літо, у осінь,
Падолистом у саду не тривож душу мою,
А ти, брате-вітре, не розплітай вербові коси,
Хай співуча пташка радіє Божому раю!..