Моя душа чекає дива
І вся тривогою щемить.
Десь недалеко мить щаслива, |
Мого життя найкраща мить. | (2)

А може, це лишень омана,
І не діждусь нічого я.
Ту мить, як зірку ніч весняна, |
Згубила молодість моя. | (2)

Чому ж не спомин, а чекання
Щодня в душі моїй тремтить,
Так наче мить моя остання |
Те диво має об'явить. | (2)