Над моїми днями пролетіли гуси,
Обтрусили пера в тихому саду...
Я не забарюся, я не забарюся, |
Осене, до тебе я літа веду!.. | (2)

Клен мені на згадку вибирає листя,
Пригортає хвиля жовті береги.
Де ж вони взялися, де ж вони взялися |
На чорнявих скронях вранішні сніги?.. | (2)

Знов питає небо і питає хата:
За весняним щастям не жалкуєш ти?
Що мені сказати, що мені сказати, |
Як мені по правді їм відповісти? | (2)

Над моїми днями пролетіли гуси,
Обтрусили пера в тихому саду...
Я не забарюся, я не забарюся, |
Осене, до тебе я літа веду!.. | (2)