Минуло все, минуло все...
Лиш спогад той мене несе
В дитинства край, в осінній сад,
Де цвів вогнями зорепад.

Приспів:
Струна бринить, струна бринить...
Мені в дитинство б лиш на мить!
Згадати все, що в нім було.
Та снігом сад той замело.

Гірка печаль, гірка печаль
Цвіте в душі, немов мигдаль.
Все, що було, - мов сивий дим, -
Життя наклало смутку грим.

Приспів.

Минуло все, лиш часу плин...
Тривожить вітер в полі млин.
Дитинства жаль... Душа кричить!
І журавлем у вись летить...

Приспів.