Ще як були ви вдома всі -
Радісно було у сім'ї,
Так непомітно проходили дні.
А промайнули роки, |
Ви розійшлись, мов пташки, |
Ми залишились на старість самі... | (2)

Тож приїжджайте частіш,
Щоб було нам розрадніш,
Бо все коротшає відліку час...
Діти, онуки мої - |
Все найдорожче в житті, |
Про Вас я думаю вдень і вночі!.. | (2)

Яка ж то старість сумна,
Як поруч діток нема...
Часто на очі спливає сльоза...
Діти, онуки мої - |
Моя надія й життя, |
За Вас до Бога молюся щодня! | (2)

Колись настане той час,
Що не зустріну я Вас,
А привітає лиш хата сумна...
Діти, онуки мої, |
Тож пам'ятайте про це, |
Бо час іде, час іде, час іде... | (2)