І знову заграли сталевії сурми,
І знову зітхає дівча -
У нічку травневу, у ніченьку темну
Козак осідлає коня...
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей! |
Козак осідлає коня... | (2)

Коня осідлає, поправить попругу,
Поправить стрілецьке вбрання,
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня...
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей! |
А потім погладить коня! | (2)

Коня приголубить – прощайте, станиці!
Прощайте, квітучі сади!
Козак дасть коню вороному напиться
Із річки холодної води.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей! |
Із річки холодної води... | (2)

Прощай, дівчинонько, я скоро вернуся,
Прощай, моя люба, прощай!
Як пташечки знову в саду защебечуть,
З походу мене виглядай!
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей! |
З походу мене виглядай! | (2)