Стежками, доріжками
Я своїми ніжками
Походив не мало.
Та в годиноньку лиху
За провину за вину
У далеку чужину
Доленька загнала.

Де ні друзів, ні рідні,
Тільки спогади сумні
Вітер наганяє...
Тут немає синіх гір
Тільки смуток, тільки біль,
Мов голодний хижий звір,
Душу розриває...

Соловей свої пісні
Не співає тут мені,
Як не затужити?..
Ой, сувора чужина
На волоссі сивина
Так і хочеться вина -
Горе, щоб залити...

А весняних вечорів,
Як почую журавлів,
То мов завмираю...
Журавлі летять на Схід,
А десь там мій славний рід
І йому я свій привіт
Ними посилаю...

Там Дніпро, степи, поля,
Батьківщина там моя,
Гарні гори сині...
Я спокутую вину,
І до них колись прийду,
Якщо часом не помру
З горя на чужині...