Падає додолу, мов сніжинка,
Материнський черешневий цвіт,
На дитинством втоптаних стежках,
Непомітний залишивши слід...

Приспів:
Біла заметіль, біла заметіль
Відбуяла білим цвітом,
А у серці біль, а у серці біль —
Осінь йде за літом...

Будуть бігти швидко ноженята
В черешневу, білу заметіль
І не знатимуть сільські хлоп'ята
Про пелюсток вистражданий біль...

Приспів.

Це коротке їх буття на світі
Промайнуло, як метелик, вдаль,
Тихо схлипують зелені віти,
Пелюсткову звідавши печаль...

Приспів.