Я іду на Майдан, як уже йшов не раз,
Як ішли небайдужих мільйони.
Сам собі дав я категоричний наказ
Влитись до бунтівної колони.

Я іду на Майдан. Варіантів нема,
З двох одно маєм ми вибирати:
Чи покори принизлива вічна тюрма,
Чи невічні лук'янівські ґрати.

Перспектива сумна – визирати з вікна:
Все само не уляжеться згодом.
Оголошена непримиренна війна
Влади вражої з гордим народом.

Я іду на Майдан і стаю між людьми.
Щоб розкутим і вільним почутись.
І якщо у цей день не розігнемось ми,
Нам повік не дадуть розігнутись.

Я іду на Майдан...