Не шукайте таємного змісту,
Просто доля, мов карта лягла:
Двоє хлопців зібралися в місто,
Двоє хлопців з одного села.

Незіпсовані, сильні, красиві,
Їм обом ще нема й двадцяти,
Їхні мами ще зовсім не сиві.
Їх просили себе берегти...

І шляхи їх згубились в тумані,
Різні долі, як різні пісні...
Хто ж міг думати, що - на Майдані,
Знов зустрінуться раптом вони.

Як від повені вруниться річка,
Так зіткнулись - очима й чолом.
Та в одного в руках єврострічка,
А на іншому - чорний шолом...