Усі ми ходимо по лезу бритви,
Хто серцем і душею не погас,
А на Майдані свічі і молитви,
По тих, хто назавжди пішов від нас
У небуття.

А так хотілось жити,
Збирати в житі волошковий цвіт,
Любити світ, дітей своїх ростити,
Але немає ні життя, ні літ...

Лиш невимовна туга на Майдані
І молитви, поклони і печаль,
Людські промови щирі, полум'яні,
Ніщо назад не повернуть, на жаль.

Майдан притих, героїв одспівали,
Та кровоточить вся душа від ран...
І люди не здалися, а повстали —
Поїдуть всі на головний Майдан.

Щоб там сказати "Ні!" проклятій владі,
Яка країну нищить і людей.
Ми кожній перемозі будем раді,
У нас багато цілей та ідей!

Хоч всі ми ходимо по лезу бритви,
Та не здамося, хай там що і як.
В нас є переконання і молитви,
І кожен з нас в душі, таки, козак!

То ж Україні, рідній неньці слава!
Героям слава! Слава їм повік!
Іди вперед, бо це твоя держава,
Якщо ти - патріот і чоловік!