Запрягайте, хлопці, чалі коні, і в чвал, і в чвал.
Заіржуть на реміннім припоні
Аж луна піде від скал!
Тріснути батогом на вітер буйний і в даль, і в даль,
Наші очі далеччю гартуймо, |
А серце куймо на сталь, на сталь. | (2)

Вдарять в срібну рунь злоті копита мов грім, мов грім.
В повні груди будем вітер пити,
Синє небо — дім, наш дім.
Вигуком розпороти мертву тишу нема турбот.
Сонцю ми поженемо навпроти |
Бадьорі, раді вгалоп, вгалоп. | (2)

Запрягайте, хлопці, чалі коні, і в чвал, і в чвал.
Навпростець проїдем всі препони,
Здобудем життя фінал.
Повітру розпускають коні гриви, мов дим, мов дим.
З рвучим димом, сивим-буйногривим |
Будь вічно юним, будь молодим. | (2)

Запрягайте, хлопці, чалі коні, і в чвал, і в чвал.
Заіржуть на реміннім припоні
Аж луна піде від скал!
Тріснути батогом на вітер буйний і в даль, і в даль,
Наші очі далеччю гартуймо, |
А серце куймо на сталь, на сталь. | (2)