Гей у городі Черкасі
Сурми засурмили,
Як ті лядські комісари
До гетьмана приходили.

Гей у городі Черкасі
Та й бубни заграли,
Як Свірговському івану
Комісари сповіщали:

Що на землі християнські
Турки нападають,
Що у війнах з бусурменьством
Молдавани знемагають.

А ви, славні запорожці,
Та й за віру дбайте —
Ви відважним молдаванам
На підмогу поспішайте.

Наші славні запорожці
Та й за віру дбають,
Ясну зброю споряджають,
Вороних коней сідлають.

Сурмлять сурми, трублять труби —
В похід вирушають
І відважним молдаванам
На підмогу поспішають.

Вже іржуть козацькі коні
На Дунайській кручі,
Вже й заголосили турки
Та й до Кілії біжучи.

А за нами запорожці
Навздогін помчали
Й разом з військом молдаванським
До Кілії приступали.

А Свірговський поперед всіх
Коло мурів б'ється,
Сизим орликом літає
Та ще й явороньком гнеться.

– А ось де я, милі браття,
Нікуди не дівся.
Аж від вибуху мур високий
На гетьмана завалився.

В Україні буйні вітри
Сумно завивали:
Де ж ви нашого гетьмана
Пана Йвана поховали?

А із низу темні хмари
Небо обступили:
Де ж ви нашого гетьмана
Пана Йвана схоронили.

Від славного Запорожжя
Орли прилетіли:
Де ж ви нашого гетьмана
Пана Йвана ісподіли?

Де ж ви нашого гетьмана
Та й схоронили?
У глибокій у могилі
На турецькій лінії,
У глибокій у могилі
Біля города Кілії.