Якби я був Полтавським соцьким
Багато б дечого зробив:
Береги були би із сала, |
А в річці б галушки варив. | (2)

Земля була б з смачної каші
Та апетитних потрохів,
На вербах би росли ковбаси, |
А листя б було із млинців. | (2)

Все Чорне море було б пиво,
Дніпром вишнівочка б текла,
Вина Дністер нам доливав би, |
Горівка б у ставках була. | (2)

Криниці були б з добрим квасом,
Таким щоб в носі закрутив,
Щоб чоловік з похмілля часом |
Скільки хотів би стільки й пив. | (2)

Старі баби і молодиці
Знову б дівчатами були —
Рум'яні, свіжі, круглолиці, |
Як тії маківки цвіли. | (2)

Я зиму зовсім скасував би,
Щоночі була би весна,
Про сніг ніхто не споминав би, |
Бо літо було би щодня. | (2)

Тоді не треба і одежі,
Ані чобіт, ні жупанів.
Ходили б як святі на небі — |
Без сорочок і без штанів. | (2)

І люди були би здорові,
Пісні ще й гарні на підбір.
Привітні, милі, чорноброві, |
Хто з ким хотів, |
той з тим би й жив. | (2)

Я військо зовсім скасував би
І всіх гетьманів, і царів.
Війни ніколи б не бувало, |
А тільки музика і спів. | (2)

Якби я був Полтавським соцьким
Багато б дечого зробив,
Тим часом хлопці прощавайте, |
Поки хтось шию не набив! | (2)