Ой ове.., ой овечки з поля.
Заплакала молода дівчина,
Ой край ко.., край козака стоя. (2)

Ой край ко.., край козака стоя.
– Де ж ти їдеш, де ж ти уєжаєш,
Ой сизо.., сизокрилий орле?
А хто ж мене, мене, молодую,
Ой цей ве.., ой цей вечір пригорне?

Ой цей ве.., ой цей вечір пригорне?
– Пригортайся, молода дівчина,
Ой к друго.., к другому такому.
Та й не кажи йому тєї правди,
Ой що ме.., що мені самому.

Ой що ме.., що мені самому.
– Ой як йому правди не казати,
Ой як бу.., як буде питати?
Він пригорне та й ще й поцелує.
Ой треба, треба і сказати.