Їде козак на Вкраїну,
Мушкет за плечима.
За ним іде дівчинонька
З чорними бровима,
Постій, постій, козаченьку,
Мій сивенький орле.
А хто ж мене на чужині,
Серденько, пригорне?
На тім боці за Дунаєм
Козак сіно косить.
По сім боці дівчинонька
Пана бога просить:
– Богдай сіно вогнем сіло
І коса зломилась,
Щоб я більше по милому
Тяжко не журилась.
По тім боці, за Дунаєм,
Чорний ворон кряче,
Не їдная дівчинонька
За козаком плаче:
– Не плач, не плач, дівчинонько,
Не плач, не журися,
Ще ти, мила, заміж не йшла,
Ще я не женився...
– Прийди, прийди, козаченьку,
Що карії очі,
Буду ждати тебе, милий,
До темної ночі.