Надворі весна, в небі сонечко сяє,
А в нашому класі – учбовий процес:
Ми хімії брилу гризем і довбаєм,
Та щось незначний в цім процесі прогрес.
Науку хімічну щосили вивчаєм,
Та щось незначний в цім процесі прогрес.

Приспів:
Хлориди, сульфати,
Нітрати, фосфати...
Змішалося все у моїй голові!
Ех, як було хороше влітку в бабусі
Безжурно лежати в духм’яній траві!
Ефіри, кетони,
Оксиди, іони...
Гуде голова, мов пустий казанок!
Коли ж закінчиться цих формул мигтіння,
Коли ж пролуна рятівничий звінок!

І хто її видумав нам на мороку,
Науку цю вредну ще й темну, як ніч...
Недаром, як хтось робить щось кривобоко,
Його тут же тицьнуть: "Ану, не хіміч!"
Як татко в дворі робить щось кособоко,
Гука йому мама: "Ану, не хіміч!"

Приспів

Учителька наша весела й кмітлива,
Співа, пише вірші, шанує балет!..
Так нащо й за що, за які реактиви
Хімічний обрала вона факультет?!
Ну, чим же її, молоду і вродливу,
Принадив такий вибуховий предмет?
Хлориди, сульфати,
Нітрати, фосфати...
Гуде голова, мой пустий казанок!
Коли вже припиняться наші страждання,
Коли ж пролуна рятівничий звінок!
Ефіри, кетони,
Оксиди, іони...
Давно вже набрид нам усім цей урок!
Ходімо, учителько, з нами гуляти,
Співати, сміятись... Ходімо в танок!

Хлориди, сульфати,
Нітрати, фосфати,
Ефіри, кетони,
Оксидів відро!..
Учителько, дай нам домашнє завдання,
Ми вивчимо вдома самі цей урок!
А зараз, допоки
Погода нівроку
І спатиме ще півуроку дзвінок,
Ходімо, учителько, з нами гуляти,
Співати, сміятись... Ходімо в танок!