Знову горить золотом клен,
Знов полум"яниться гай.
Знову летять далеко ген,
Знов покидають мій край...
Наді мною високо у ясну даль
Журавлиний ключ летить - моя печаль...
І шепчу йому услід
Напуття із давніх літ:
"Колесом, дорого, вертай!"
А до мене з просині
Лине пісня осені:
"Не сумуй, чекай нас, чекай!.."

Скільки жалю у пісні тій,
Скільки журби і тужби!..
Скільки вона в душі моїй
Спогадів будить завжди!..
Про світанки росяні, про шум дібров,
Де водила травами мене любов,
Про минулі дні мої -
Як співали солов'ї
Чи коли гриміла гроза...
А роки у свій політ
Теж летять, як журавлі,
Тільки не вертають назад...

Батьківщини рідної нехай тепло
Зігріває ключ в путі вітрам на зло!..
І кричу йому услід
Напуття із давніх літ:
"Колесом, дорого, вертай!.."
Завесніє знов земля
І почую з неба я:
"Зустрічай же нас, зустрічай!.."