Міст у світі бачив я немало
Поблизу і у найдальших далях...
На шляхах життя, на зламах долі
Бачив на планеті міст доволі!..
Та щораз, вертаючись додому,
Впевнююсь, мій Києве, у тому,
Що із них усіх у цілім світі
Іншого такого не зустріти!

Скільки раз ворожа злая сила
Стерти із землі тебе хотіла!
Скільки раз круті здригались кручі
І ревів розгнівано Ревучий!
Але кожен раз крізь попелища
Проростав ти, Києве, ще вище!
Тож нехай завжди, тобі бажаю,
Ангел твій тебе оберігає...

Києве, люблю тебе високо
В будь-яку погоду й пору року,
Молодість люблю твою і давність,
І щиросердечність, і державність!
В дні святкові і у дні буденні,
В дні тривог і в дні благословенні
Я люблю тебе, тобою мрію
Місто рідне, граде стольний Київ!