Цікаво, хто й де те придумав,
В якому любовнім вогні,
Що нібито з милим-коханим
Не треба палат незрівнянних,
Не треба хоромів фонтанних -
З ним рай буде і в курені!
Мовляв,
З милим рай і в простім курені...

Утім, як би там не бувало,
А в нашій хисткій стороні
Цю гадку всі так полюбили,
Що з неї прислів'я зробили,
Бо, справді, приємно із милим
Сидіть на сінці в курені!
Сидіть
Чи лежать на сінці в курені...

Та лиш проліта трохи часу -
І ось той курінь протіка,
Кінчаються в нім ананаси
І вітер свистить у дірках...
І мовкнуть любовні баляси,
І рай з куреня утіка!

Впивайтесь же, друзі, коханням,
Гамуйте ним спрагу свою!..
Але, якщо хочете мати
Добра в курені - і багато,
Як хочете в нім раювати,
То зважте на раду мою:
Там рай в курені, де курінь у раю!
Тож милий шука хай курінь у раю!
Всьо!