Батьківський романс Геннадій Желуденко
Текст пісні
Доню моя, моя ікс-хромосома,
Ось ти й доросла – не пух, а перо...
Скільки ж в тобі є повторень знайомих –
Норов свій бачу, характер і кров...
Що ж ти взяла так бездумно від мене
Все, з чим так складно і жить, і любить...
Це – долі жарт, несмішний і нікчемний...
Що ж тут поробиш, і що ж говорить!..
Взять би тобі обережність і хитрість,
Та, видно, мало їх маю я сам...
Ти ж узяла мішанини макітру,
Тої, з якою в житті – лиш бедлам!..
Чую усім – купу дров наламаєш,
Лоба готуйся надміру набить...
Знать би мені, де спіткнутися маєш,
Щоби соломки успіть постелить!..
Ну, та невже ж все в мені так гуляє –
З верху до низу і з боку на бік,
Чи у душі я нічого не маю,
Крім рис тернистих, що бачу в тобі...
Мучать мене невідомість і жалість,
Рвуть мені серце тривога і біль...
Дай тобі Бог, щоб життя не кусало
І в тії рани не сипало сіль...
Доню моя, моя ікс-хромосома,
Ось ти й доросла – не пух, а перо...
Скільки ж в тобі є повторень знайомих –
Норов свій бачу, характер і кров...
Бачу в тобі твій наплутаний вибір,
Та з ним змиряюсь, бо Небом дано:
Ти ж – моє все! і на цьому спасибі,
І що взяла ти – мені все одно!
Ти ж – моє все! і на цьому спасибі,
А що крім цього – мені все одно...
Ось ти й доросла – не пух, а перо...
Скільки ж в тобі є повторень знайомих –
Норов свій бачу, характер і кров...
Що ж ти взяла так бездумно від мене
Все, з чим так складно і жить, і любить...
Це – долі жарт, несмішний і нікчемний...
Що ж тут поробиш, і що ж говорить!..
Взять би тобі обережність і хитрість,
Та, видно, мало їх маю я сам...
Ти ж узяла мішанини макітру,
Тої, з якою в житті – лиш бедлам!..
Чую усім – купу дров наламаєш,
Лоба готуйся надміру набить...
Знать би мені, де спіткнутися маєш,
Щоби соломки успіть постелить!..
Ну, та невже ж все в мені так гуляє –
З верху до низу і з боку на бік,
Чи у душі я нічого не маю,
Крім рис тернистих, що бачу в тобі...
Мучать мене невідомість і жалість,
Рвуть мені серце тривога і біль...
Дай тобі Бог, щоб життя не кусало
І в тії рани не сипало сіль...
Доню моя, моя ікс-хромосома,
Ось ти й доросла – не пух, а перо...
Скільки ж в тобі є повторень знайомих –
Норов свій бачу, характер і кров...
Бачу в тобі твій наплутаний вибір,
Та з ним змиряюсь, бо Небом дано:
Ти ж – моє все! і на цьому спасибі,
І що взяла ти – мені все одно!
Ти ж – моє все! і на цьому спасибі,
А що крім цього – мені все одно...
Внески:
Найпопулярніші пісні Геннадій Желуденко
- 11 Забута криниця
- 12 П'ять колосків
- 13 Наталі
- 14 Романс про Київ
- 15 Україно, вперед!
- 16 Скарга внутрішніх дверей електрички
- 17 Я хоча постою біля вас...
- 18 Чекання
- 19 Хріночок
- 20 Урок хімії