Ти питаєш:
Якщо щастя життя в кожному з нас,
То чому досягає його так мало людей?

О, це тому,
Що їм важко керувати душею,
І тому, що не навчилися
Приборкувати пориви.

Звивистими стежками,
Горбами і через глибокі рови
Мчить недосвідчений вершник,
Якщо він погано править конем.

Морем і сушею,
Крізь стріли і вогонь мчить той,
Хто нерозумну душу не скеровує розумом.

Отже, що ж залишається? -
Читати блаженні книги,
Не досить ховати це в собі,
Необхідно відобразити його.

Тепер ти новобранець:
Вправляючись вчинками,
З часом станеш воїном.
З цих воїнів виходить той дивний цар,
Яким був Христос і його учні...