Коли були дерева ще високі,
Морозивом здавався білий сніг,
Були іще невпевненими кроки
На самих перших сходинках доріг.
Коли ми ще учились малювати
І набирались сил не перший зліт,
Життя для нас тоді здавалось святом,
Веселкою, оточуючи світ...

Приспів:
Все було, все було, усе це було,
Та про усе, що було, не сумуй!..
Не озирайся на своє минуле, |
А до мети упевнено прямуй! | (2)

Мудрієм ми, ну, а батьки старіють,
І істини з'ясовуєм прості -
Збуваються не завжди наші мрії,
Бажання служать не завжди меті.
Навчившись поміж стрічок читати,
Сприймаєм світ з красою й без прикрас.
Ми є і винуватці свого свята,
Усього, що виконується в нас!

Приспів.

Не озирайся на своє минуле,
А до мети упевнено прямуй!