Не в краю, края землі
Де синіють далі,
Ми у рідному селі
Живемо в печалі...

Бо колгоспу вже нема -
Розтягли паскуди.
Що сидіти тут дарма?
Повтікали люди...

Залишилось сто дворів,
П'ять курей, два півні,
Не тримаємо корів,
Не потрібні бідні...

Нам не вигідно давно
Худобу тримати.
Хто ж тоді це все лайно
Буде купувати?..

У сільмазі є усе,
Окрім самогону,
Яйця, масло-масельце -
Все із за кордону!..

Молока сортів, аж п'ять
Та іще й сметана.
Де вони його доять?
Чи тече із крана?..

Сир овечий хоч овець
Не знайти сьогодні,
Але був би гаманець,
Чи кишені повні...

Ковбасу таку везуть -
Їж і в піст не бійся.
М'яса там ані чуть-чуть,
Навіть не надійся...

Без кісток таке товсте
М'ясо тане в роті.
Кажуть в них воно росте
Там на бегемоті...

Ну, а сало товщина,
Довжина п'ять кроків.
Невже того кабана
Хтось кормив сто років?..

Курей білих та рябих
Та сказати правду:
Наша бідна біля тих,
Наче з Бухенвальду.

І не топтані відтак
Так принаймні кажуть.
Який півень там гусак
Слабуватий, мабуть...

Пива двадцять п'ять сортів,
Більше, що я мелю.
Та воно все з порошків
Без ячменю й хмелю.

Наші вина не в ціні,
Кажуть: Довго бродить.
А у них за два, три дні
Пийте, не зашкодить!

А горівка - сурогат,
Розповісти мушу:
Двісті грамів випив сват,
Віддав богу душу.

Гречку сіяти у нас
Вже ніхто й не буде.
Із Китаю в важкий час
Тане може бути...

Що картопля та буряк
В нас аж із Єгипту.
Скоро нашого відтак
Вже не буде й спирту.

Закордонний візьмемо,
Бахнемо по пляшці.
Гей, бо, хлопці, живемо,
Ми немов у казці...

Настають дні веселі,
Що тут жартувати,
Не потрібно взагалі
В селах працювати.

На полях вітри гудуть,
Та бува, що й сильні.
Скоро землю продадуть
І ми хлопці - вільні.

Так про нас в глухім селі
Дбають депутати,
Тільки пенсії малі,
А у них зарплати...

Та бодай лихий їм час,
Долі, щоб не мали!
Королюють, а на нас
Глибоко плювали.

Лиш мобільний телефон
Кожен з нас вже має,
І домашній самогон
Душу зігріває...