Де була дорога, там яруга,
Де була долина, там - гора...
Огортає туга, як втрачаєш друга, |
Що в твоєму серці не вмира. | (2)

Чи його забудь, чи виглядати,
Чи без нього доживать літа?
Ні зайти до хати, ні руки подати, |
Ні послати голубом листа. | (2)

Може, сам у чомусь винуватий,
І йому завдав ти гіркоти?
Як його позвати біль погамувати |
І почути другове "прости"? | (2)

Гори розкопай, засип яруги,
А нову дорогу проклади:
Хоч пече наруга, а до серця друга |
Крізь образи полум'я пройди! | (2)