Я Вас забуду — в'януть солов'ї...
На відстані руки осіння злива...
Ваш погляд обриває даль зрадлива,
заклякла туга у душі моїй...

Я Вас забуду — гасне неба синь,
Тьмяніють сонцесяйні мадриґали...
Хоча б півслова Ви мені сказали,
Їх не зчорнила б найчорніша тінь...

Я Вас забуду — надто пізній час,
Злипаються натруджені повіки,
В облогу узяла нудьга безлика,
Не долітають сни мої до Вас...

Я Вас забуду — в морі повний штиль,
Нестерпна спрага і німотні води...
Я проклинаю всі свої свободи
На самоті посеред мертвих хвиль...

Я Вас забуду — пролетять роки...
Уже не пахнуть пізні орхідеї
На відстані простертої руки...
Ви надто дорогі для пам'яті моєї...

Я Вас забуду...