Піду в гори Карпати зелені,
Тут стежина життя пролягла,
Де смереки стоять кучеряві
І бурштином іскриться смола.

Приспів:
Смереки, чарівні ви смереки,
Люблю хвоїнки я ваші в росі.
Такі серцю близькі та милі,
Ви красуні сріблясті мої.

Із далеких країв повернувся,
І зайшов в смерекові ліси,
Тут барвінок мені усміхнувся,
З Іван-чаю напився роси.

Приспів.

У тих світах, де колись побував,
В ліси смерекові пішов,
Та миліших за наші смерічки,
Там дерев я не знайшов...

Приспів.

Я зайду в густі смерекові ліси,
Смереку найвищу тут віднайду,
Вимащу руки в ароматній смолі,
Та й щасливий ніжно її обніму.

Приспів: