DmДопоки не зітреш його нCа порох,
Не зBітнеш з плеч лихої головAmи,
Не смDmій забути: поруч – вічний вCорог!
Не мрBій дарма, що мир вкладете Amви.

Не змDmожуть розминутися доCроги,
Не змиє суперечки часу плBин..Am. 
ТочDmитиметься бій до переCмоги,
ДопBоки з двох залAmишиться одDmин!


Приспів:
Як не Dmми, то спасе
ХтCо нас?
М'язи й Bрозум – усе
В Amтонус!
Кожен Dmдень, кожну мить –
В COrdnung!
Хай нерBвує, тремтAmить
ВDmорог.


На нитку знань нанизуй намистини –
усе, що прочитав, почув, відкрив.
Вкарбовуй в серце, в пам'ять, у клітини
пекучу правду – жар ворожих кривд.

Й коли вже кров палатиме у жилах,
омиє душу звістка-дивограй:
покликано тебе – й тобі по силах! –
повстати і покласти кривді край!

Приспів.

Коли твої відвага, мудрість, мужність
наблизять перемоги й слави час,
не сплутай з милосердям малодушність,
не стримай помах вірного меча!

Почуєш заклик ворога благальний,
про мир і милість – тож не помились:
завдай удар – потужний, вирішальний –
ввіткFни у ґрунт свій меч – свій хрест фаCтальний! –
і БBогу за полAmеглих помолDmись!

Приспів.