Два рази прожити життя
Нікому не вдасться.
А світ наш – настільки складний,
Настільки ж прекрасний.
Як мало потрібно мені
Для щастя.
Як багато потрібно мені,
Щоб не бути нещасним.

Я витерплю все,
Все на світі зумію,
Натура у мене уперта.
Останньою, справді,
Вмирає надія,
А дурість -
Вона безсмертна.

Прожиті роки
Я збираю докупи,
Рахую прибутки
Й витрати.
Це правда, що справжніх
Друзів не купиш,
Їх можна лише продати!

Іти, летіти,
Рватись до мети
Крізь темні ночі
Й ранки променисті!
А хто народжений
Лише повзти,
Мабуть, ніколи той
Не буде чистим...