AmТи повертаєшся в село,
Його неначе не було.
Тут кожне згарище свящE7енне.
А в мDmісті розкопали рів,
А в нім - тіла, і на горі -
Твої батьки і нEаречAmена.

ВикFопуєш і чAmистиш кріс,
Ідеш з повстанцями у ліс,
СтежFею кінно і орDmужно.
РакDmета вгору йде - "Алярм!"
ОцAmе вона - твоя зоря,
НедFовга, а яка ж ясна. E7   [*] 
ХорAmунжий,E7 хорAmунжий.


Пізнаєш шлях, побачиш ціль.
До сповнення обітниці
Покличуть Бог і Україна.
І славний двоколірний стяг
Засяє у твоїх руках
Дороговказом по руїні.

Незримий кулемет заграв
Мелодію нічних заграв,
Життя без помсти осоружне.
І ні Варшава, ні Москва
Не ствердять тут свої права.
За це ти покладеш життя.
Хорунжий, хорунжий.


Нащадок підлого раба,
Який кричить тобі: "Ганьба!"
І марить більшовицьким "раєм",
Не встигне кинутись назад,
Ти кільцями ручних гранат
З життям заручини зіграєш. **

Кохання не заступить шлях,
Тобі роковано в зірках,
Ніхто не втримається поруч.
Самотній легше йде у бій,
Собі лишаючи набій.
До вимаршу вперед
І вгору, і вгору.


В обличчях блазнів грає лють,
І вдови зрадників плюють
При згадці імені твого, недармо.
Їм ріжуть слух твої пісні
І все ввижається вві сні
Прихід московського жандарма.

Та чути крок нових полків,
Юнацькі погляди палкі
Доводять, що не вмерла мужність.
До звіту правді "вправо глянь!"
Герою визвольних змагань,
Повінчаний із майбуттям
Хорунжий, хорунжий.