Весна зимі,
Вкоротивши віку,
Завзято взялась до справи:
Вона,
Неначе досвідчений лікар,
Змастила зеленкою хворі трави.

Тепер не повірити в диво
Не можна,
Бруньки вибухають,
Як святкові петарди,
Весна,
Немов геніальний художник,
Сонцем розводить блакитні фарби.

І соловей –
Голосний небожитель –
Будить світанок
Двінкий і красивий.
Весна,
Як найкращий у світі вчитель,
Вчить мене жити
І бути щасливим!