Знайди мене, Боже, бо людям уже не знайти,
А це таки страшно – пропасти без жодної вістки,
Згорьовану матір лишити на розпач невістки,
І, тільки приснившись, дитині шепнути: "Прости!.."

Знайди мене, Боже, бо сам і не знаю, де я:
Живий, чи помер, чи в тюрмі божеволію з муки,
Чи ворог зрізає мій скальп, витираючи руки
Об мій однострій, на якому нашите ім'я...

Знайди мене, Боже. Тут сумно... Тут тиша і тьма,
І подихи тих, кого чути, та вже не торкнути...
Ми всі, зниклі безвісти, зниклі – але не забуті,
Мабуть, не в раю ще, бо смерті ж героям нема...

Знайди мене, Боже... Хай морок стирає сліди,
Хай біситься зло – та добро, Ти ж казав, переможе!?.
Шеврон, ДНК, чи той скальп – розшукай мене, Боже...
Знайди нас усіх!.. Ми іще почекаєм!.. Знайди!..