Я часто бачу у сні украдені гори,
але їх стережуть від нас прикордонні дозори
я там ніколи не був, хтозна чи буду колись,
але ще півстоліття тому наші батьки там жили.

Пр.: Але там на Лемківщині - наші місця святі,
Але там на Лемківщині ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас на самоті -
Чи не зогнили не зоржавіли хрести
на могилах дідів.

Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав право вершить нашу долю? – наші "старші брати".
Бо там, де кінчаються гори, – там правди нема,
У горах свої закони, а навколо тюрма.

Пр.

Я часто ночами не сплю, мов сновида якийсь.
Я знаю - мій шлях туди не буде легким.
Сховані гори туманами - хто ж нам їх поверне,
але знаю - там понад Сяном - ті, що чекають мене

Пр.