Забери з собою стиглих яблук сум.
Чи простила я – тепер не в тому суть.
В цей шалений дощ прибігла я сюди...
Ну куди ж ти? Стривай... Підожди.

Твій літак уже далеко від землі;
За годину-дві – аеропорт Орлі,
Чарівний Париж, вечірній Пляс Піґаль...
Не побачимось більше, на жаль.

...Розіпну свій розпач на сухій вербі;
Ти мені не пара, та і я тобі...
Почуття палкі остудить перший сніг,
Ми зустрінемось тільки вві сні.

...Ну так приснись мені красивим леґенем!..
Відлетіло щастя білим лебедем...
Лебедину вірність ти пробач мені...
Не зустрінемось більше, ні.