Линути навмання в невідомий світ...
Рвуть на тобі вбрання чорні пальці віт.
Той, хто зростив твій сад,
Сам же його й спалив.
Кличуть тебе назад сто лукавих слів.
Той, хто спалив твій сад,
Кличе тебе назад!..

Приспів:
Перепливи... Перебіжи...
Переживи... Перетужи...
Не повертайся!..
Не озирайся!..

Серед тяжких заклять і гірких дилем
Зрада, немов печать, обпіка жалем.
Спогад – немов фантом
Серед побляклих трав...
Бути твоїм хрестом він не має прав!
Зрада – немов печать,
Тільки себе не зрадь!

Приспів.

Знай: що було колись, то лише мара.
Зважся і відхрестись від його тавра.
Що визначає нас?
Те, куди ми йдемо.
Вір у цілющий час і в своє кермо!
Перед тобою вись,
Тільки не озирнись!

Перепливи море журби...
Переживи... Перелюби...
Не повертайся!..
Не озирайся!..

Приспів.

...Не повертайся!..
Не озирайся!..