Епох борвії зазіхали люто –
Та жоден з них краси її не вкрав,
Її краси, що впіймано і скуто:
Рожевий камінь, Наумбурґ, маркґраф...

Приспів:
Ти тужиш, Уто, о, ти тужиш, Уто,
Готична туга – тайна гостроти, –
Чи то за тим, що стільки перебуто,
Чи то за тим, що стільки ще іти?..

Вкарбовано у брилу гострокутну
Субтельний жест, суворий рішенець,
Німий протест і гордість неспокутну:
Вінець важкий, та це – її вінець.

Приспів