От і настало літо,
тепле, ласкаве літечко,
наче прадавня казка
здумалась та й ожила.
І не збагнути навіть,
що таке людська пам'ять...
І забуття, мабуть,
має свої права.
- Ой, накосило літо,
та й наскладало літо!..
Вже ж ви, тату і мамо,
та й не такі, як було!..
Серпень узяв попід руки,
Серпень побавився зіркою -
вклав у долоні татові,
мамі поклав на чоло.
Скрипка весіллям править.
А ви ще гарна пара...
І повертає пам"ять
у молоді літа.