Сивіють наші матері,
Немов у вересні трава,
Синів скликають на поріг,
Сурмлять тривогу їх слова.
Мов цвіт обсипались роки,
Так тихо старість підійшла,
Твоєї ненька жде руки,
Твоєї ласки і тепла.

Приспів:
Якщо ти вчув слова святі, |
То не затримуйся в путі, |
Усі турботи облиши, |
На голос матері спіши, |
На поклик матері спіши! | (2)

Лети, мов птах, настрімголов,
За матір Богові молись,
На серця зболеного зов
На запізнись, не забарись.
Мій друже, треба знати нам
Глибоку істину людську:
Ми так потрібні матерям,
Як промінь сонця колоску.

Приспів.

Сивіють наші матері,
Немов у вересні трава,
Синів скликають на поріг,
Сурмлять тривогу їх слова.
Мов цвіт обсипались роки,
Так тихо старість підійшла,
Твоєї ненька жде руки,
Твоєї ласки і тепла,
Твоєї ласки і тепла...